Сценарій театралізованої вистави
«Любий отче Миколаю , ти прийди до нас із раю »
Пісня
(виконання учнів)
СЦЕНА №1 ДИТЯЧА КІМНАТА
( Сцена прикрашена у вигляді ігрової кімнати дітей, на сцені братик Андрійко читає книжку, сестричка Оленка грається іграшками)
Оленка: Андрійко, пограйся зі мною!
Андрійко: Трішечки зачекай! Дочитаю оповідання – пограємо.
Оленка: І на вулиці нікого не видно, дуже холодно – он як мете!
Андрійко: Авжеж! Адже місяць грудень – справжнісінька зима. А не виходять гуляти знаєш по якій причині?
Оленка: Що то за така причина?
Андрійко: Не виходять, бо очікують приходу Святого Миколая. Адже сьогодні в ніч на 19 число мандрує по світу Святий Миколай і роздає всім чемним і вихованим дітям подарунки.
Оленка: Розкажи мені про Святого Миколая. Хто він такий?
Андрійко:
Жив колись давно на світі
Десь у Азії юнак,
Роздавав усе він людям
Той багатий одинак.
Бідним дітям у потребі
Дарувати він любив,
І Господь Вседобрий в небі
Миколая полюбив
Став єпископом всезнаним
Миколай і чемно жив.
Особливої пошани
Він у Бога заслужив.
Запитав Господь: «Що хочеш
За свої заслуги ти?»
Хочу, Господи, я хочу
До людей на Землю йти.
Завітати в кожну хату,
Всіх вітати знов і знов,
Чемних діток привітати,
Пригощати за любов.
Андрійко: А знаєш, Оленко, коли звертаєшся до Святого Миколая з молитвою про допомогу, – він обов’язково відгукнеться.
Оленка: Святий Миколай! Зроби чудо, зроби чудо. Принеси мені багато, багато, багато іграшок!
Андрійко: Не кричи, не галасуй, він приходить тільки до чемних дітей.
Оленка: А я чемна: і посуд помила, в кімнаті речі поскладала, пилюку скрізь повитирала….
Андрійко: Ну, тоді можеш просити.
(дівчинка підходить до краю сцени, загадує бажання)
Оленка: Я хочу…я хочу…
( з-за куліс чується голос хворої бабусі)
Бабуся:Андрійку, принеси мені, будь ласка, води попити
Андрійко: Зараз , бабусю.
( біжить за куліси)
Оленка: Святий Миколаю, принеси мені багато, багато іграшок, ні, краще ляльку – велику, як у сусідки Насті, таку, щоб сама ходила, а ще колготки теплі, чобітки і зайця білого, і вовка…
Андрійко: Тихіше, бабуся щойно заснула, їй дуже погано. А знаєш, що я попрошу у Миколая.
Оленка: Що?
Андрійко: Щоб одужала наша бабуся. Я буду дуже-дуже просити. А давай ми підемо назустріч Святому Миколаю і скажемо, що нам не потрібні подарунки.
Оленка: Добре! Але на дворі дуже холодно.
Андрійко: Так ми тепло одягнемося в шубки та чобітки. Прибирай мерщій всі іграшки.
(діти прибирають іграшки, одягаються та рушають. з’являються ангели)
Пісня
Ангел: Стійте! Я ваш ангел – охоронець, а це мої друзі. Ми спустилися з небес попередити Вас, що в цей не простий день відбуваються різні пригоди. Ви готові до них?
Андрійко: Так, ми готові!
Ангел: Будуть на вашому шляху труднощі, та ви їх не бійтеся!
Андрійко: Ми їх не боїмося, біжимо!
Ангел: Стійте! Вислухайте! Коли Миколай мандрував лісами, полями і сів відпочити, то хтось у нього поцупив чарівну палицю. І тепер він не може прийти до дітей, доки не знайде її.
Андрійко: Ми знайдемо, ми допоможемо!
(виходять зі сцени)
Ангел: Хоробрі діти, я йду за ними, щоб їх оберігати.
СЦЕНА №2 ЛІС
( з’являється Розбійник )
Розбійник : Ха-ха-ха! Ой, мої, любі. Ой. Мої гарненькі ( шле повітряні поцілунки). Добре, що зміг вкрасти чарівну палицю Святого Миколая.
Ага! Діти зібралися йти шукати чарівну палицю, якою Миколай робить чудеса… От, що кляті вигадали. І не сидиться їм дома в такий холод
( виє завірюха)
Та нічо-нічо – палицю їм не знайти. Ха-ха-ха, я її добресенько сховав.
Треба знаєте, що з дітьми зробити: перехопити, зв’язати і не відпускати, а палицю переховати.
Ой! Хтось сюди іде, сховаюсь за деревце.
(Заходять діти)
Оленка: Андрійко, я втомилася, я замерзла!
Андрійко: Зараз сядемо під деревце, перепочинемо, та й далі підемо
Оленка: Поглянь під деревце, схоже на котика.
Андрійко: Не займай його. Хто знає, що то за кіт.
Оленка: Такий пухнастий, а чого він тут сам…
( під мелодію вискакує Розбійник, дівчинка тікає, хлопчика ловить, зв’язує та прив’язує до дерева)
Розбійник Не сам, не сам, а ну, стій , в’яжи його, та чого ти вириваєшся, не знайти вам палицю. А тепер мерщій за дівчиськом.
СЦЕНА №3 АНДРІЙКО ТА БІЛОЧКИ
1Білочка: Ти би бачила, ти би бачила! Як я перескакувала з дерева на дерево, з гілочки на гілочку( говорить дуже швидко)
2Білочка: Та припини торохкотіти. Можеш спокійно розказати: що? де? коли трапилося?
1Білочка: Ось що я бачила: біжить по лісу дівчинка, за нею Розбійник.
2Білочка: І ти все це бачила і нічого не зробила, щоб врятувати маленьку дівчинку?
1Білочка: Ти би бачила, ти би бачила! Як я перескакувала з дерева на дерево, з гілочки на гілочку, кидала я шишки, кидала я жолуді, а вони…
(на середину сцени вискакує хлопчик, у нього зв’язані руки й ноги, зав’язаний рот. Білочки ховаються за кущі, а потім потихеньку, крадучись,підходять до хлопчика)
1Білочка: Що він тут робить в нашому лісі? Як же дізнатися – в нього зав’язаний рот?
2Білочка: Тож давай розв’яжемо, але хто це зробить. Розв’язуй ти.
1Білочка: Ні, я боюся, давай разом.
(Розв’язують рот та ховаються знов за дерева)
Андрійко: Не бійтеся мене, білченята, мене звуть Андрійко, а там в лісі ви бачили мою сестричку. Ми з нею пішли шукати чарівну палицю Святого Миколая, яку вкрадено. Та розв’яжіть же мене!
1Білочка: А хто тебе зв’язав?
Андрійко: Розбійник.
2Білочка: Ми все зрозуміли. Знов почав шкодити в лісі. На цей раз він вирішив нашкодити дітям, в таке свято!
( Розв’язують хлопчика)
1Білочка: Ой! Дивіться сніг пішов. Треба поспішати , а то почнеться хурделиця, замете сліди, тоді не знайдемо ні сестрички, ні чарівної палиці.
Танок сніжинок
СЦЕНА №4 ВОВК ТА ЛИСИЦЯ
Вовк: Ох, який я голодний,з’їв би першого, хто мені попадеться.
( виходить лисиця з торбинкою пританцьовуючи)
Лисиця: О! Це ти, куме? Куди зібрався в цю пору та й ще й на ніч?
Вовк: Куди-куди – за кудикіну гору. Я такий голодний, що й тебе проковтнув би, якби не була ти моєю кумою. А що то в тебе за палиця? ( хоче подивитись)
Лисиця: То чарівна палиця. Я тепер що завгодно можу побажати і вона виконає.
Вовк: А-а, палиця, віддай мені!
Лисиця: Не дам! ( забирають один в одного палицю)
Розбійник : Стоять! Це моя чарівна палиця!
( Тягають палицю. Розбійник вихвачує та біжить по залу, вони за нею, повертаються до сцени – на сцені всі герої та ангели. Ангел піднімає хрест вгору )
Ангел: Зупиніться! Схаменись!
Досить вже бешкетувати,
Треба свято зустрічати.
(Підходить до Розбійника та забирає палицю. Розбійник сідає на край сцени , кривляється)
Ангел: Віддавай палицю, її чекають діти для здійснення бажань. Я за всім спостерігав і все бачив: украв палицю Розбійник. І хай йому буде за це соромно. Знайте, всі чорні справи завжди виводяться на чисту воду, Як добре, що все так добре закінчилося. Тепер ми можемо сповістити гарну новину Святому Миколаю.
Пісня
(Вихід Миколая, Ангел віддає палицю Миколаю)
Святий Миколай: Дякую, тобі Ангеле! А скажіть хто відшукав мою палицю?
Розбійник : Ця! Це я!
Святий Миколай: ( до дітей) Що правда, що Розбійник допоміг знайти палицю?
(Відповідь дітей)
Ангел: Ні! Не Розбійник . А оці діти – Андрійко та його сестричка Оленка із села Ярови разом із друзями-білченятами.
Святий Миколай: Дякую Вам,ви зробили добро не тільки мені, а й усім діткам, які чекають з нетерпінням свято Миколая. А за це просіть , що забажаєте – все виконаю. І палиця ця не чарівна , а звичайна . А чарівною її
робить любов, чемність, правдивість того , хто її тримає. І кожен із вас може бути добрим чудотворцем, треба тільки захотіти бути добрим та люблячим.
Оленка: Святий Отче Миколаю! Допоможи, щоб наша бабуся якнайшвидше одужала і ніколи не хворіла. Більше нам нічого не треба.
Святий Миколай: Нічого –нічого?( діти кивають головою)
Так, бачу ви добрі, люблячі діти, дбаєте не про себе, а про ближніх своїх. Я обов’язково здійсню ваше святе бажання.
( Палицею в повітрі малює хрест . Виходить на сцену бабуся)
Святий Миколай: А он і ваша бабуся.
Бабуся: Дякую тобі, Святий Миколай за твою доброту.Ми завжди будемо почитати тебе і звертатися до тебе.
Святий Миколай
Діточки любі, кохані, хороші,
Я йшов до вас довго крізь сніг та порошу,
Долав ліси й гори, далі дивні
І радісно знати сьогодні мені,
Що ви з нетерпінням на мене чекали,
Вірші учили і пісні співали.
Я хочу, щоб свято це було завжди:
Ні суму, ні сліз ви не знали й біди,
Щоб сонце і зорі ваш. шлях устеляли,
Щоб мами й татусі про вас піклувались.
Повірте у казку, надію плекайте,
Любов у сердечках завжди зберігайте.
У світі багато залежить від вас.
1 збудуться мрії, коли прийде час.
Роздає подарунки разом з ангеликами
Та от настав прощатись час,
Залишаю вже я вас.
Будьте добрі й завжди щирі,
Живіть в злагоді і мирі.
Мамі й татку помагайте,
Менших себе не чіпайте.
Вчителям у поміч будьте,
І мене ви не забудьте.
Швидко мчиться часу лік,
Знов прийду я через рік
На велике, світле свято.
З Миколаєм вас, малята!
Фінальна пісня про Миколая
