Галина Талах
Забіліло кругом, забіліло…
Світле свято Різдво
Зиму нам принесло,
А в душі так і радісно, тепло.
Потонуло в снігу
Моє рідне село…
Ось ялинка стоїть
В білій шапці пухнастій.
Щось берізка шепоче,
Розсипаючи срібло своє.
Вітерець пролетів,
Чуть сполохав зимову цю казку.
І яке ти красиве, село рідне моє!
Я зимовий цей ранок
Змалювати не можу.
Не художник вдалася
Й фарби тої нема…
Але можу признатись
У любові довічній
До тебе, моє Юрове,
Моя осінь й зима.
А в зимове це свято
Хочеться побажати,
Хай живе й процвітає
Село рідне моє.
І щасливі хай будуть
Всі мої односельці.
Хай зозуля сто років
Всім життя накує.
Хай весна синьоока
Радість тільки приносить.
І спливають у даль неозору літа.
Живи, любе село,
Моє рідне Полісся!
Хай своєю любов’ю
Бог тебе огортає.
