Запис зроблено в Свято–Нікольському храмі міста Олевськ. Колядували Лупаіна Марина Степанівна, Недільська Варвара Андріївна, Талах Устима Андріївна, Редько Єва Адамівна, Недільська Галина Миколаївна, Мотуга Василина Степанівна.
1
Ой там на Йордані
Тіха вода стояла,
Ой там Божа маті своє дітятко купала.
Ой як скупавши,
Да в шовкове сповіла.
А як сповівши,
В яселечко ложила.
А над тим дітятком засіяло трі зорі,
До зихода сонца приєхало трі царі.
До зихода сонца приєхало трі царі.
Ой дай принеслі до дітятка трі дарі,
Ой а перший цар Сусом Хрестом називав,
Ой а другій цар Божим міром міровав,
Тож другій цар Божим міром міровав,
А третій цар квєточкою кветовав.
Тож не квєточка,
То сятеє Рожество,
Шо по всьому свєту
Всьому міру радосно.
2
Пан господару на твоєму дворі ой у тебе,
Ой Бог тебе кліче на порадочок до себе.
В твойму дворі дуб зелененькій й у тебе,
Ой Бог тебе кліче на порадочок до себе.
Дуб зелененькій дай похіленькій й у тебе,
Ой Бог тебе кліче на порадочок до себе.
Корені дуба чорнії бобри у тебе,
Ой Бог тебе кліче на порадочок до себе.
Серед дуба яриє пчоли у тебе,
Ой Бог тебе кліче на порадочок до себе.
Вверху на дубі сівий соколік у тебе,
Ой Бог тебе кліче на порадочок до себе.
Чорнії бобри на шубу добрі у тебе.
Ой Бог тебе кліче на порадочок до себе.
Яриє пчоли мед віно носять у тебе,
Ой Бог тебе кліче на порадочок до себе.
Сиві соколи Богу на вклони у тебе,
Ой Бог тебе кліче на порадочок до себе.
Ситу ситіті мед віно піті у тебе,
Ой Бог тебе кліче на порадочок до себе.
Мед віно піті синов женіті у тебе,
Ой Бог тебе кліче на порадочок до себе.
Синов женіті дочок даваті у тебе,
Ой Бог тебе кліче на порадочок до себе.
3
Ой в недєленьку дай пораненьку,
Ой в недєленьку дай пораненьку.
Нам загадано всєм на воянку,
Нам загадано всєм на воянку.
В кого одін син, то нехай іде,
В кого одін син, то нехай іде.
В кого немає нехай наймає,
В кого немає нехай наймає.
В нашого дядка дай одін синок,
В нашого дядка дай одін синок.
Дай одін синок дай той Колічок,
Дай одін синок дай той Колічок.
Ой його маті дай проважала,
Ой його маті дай проважала,
Ой дай проважала дай научала,
Ой дай проважала дай научала:
– Ой іді, синку, дай на воянку,
Ой іді, синку, дай на воянку.
Ой поперед войска не вівіхвайса,
Ой поперед войска не вівіхвайса.
Да позад войска не зоставайса,
Да позад войска не зоставайса.
Ай син матері да не послухав,
Ай син матері да не послухав.
Поперед войска дай вівіхвавса,
Поперед войска дай вівіхвавса.
Да позад войска дай зостававса,
Да позад войска дай зостававса.
Да побачив же сеє сам король,
Да побачив же сеє сам король.
– Ой колі б я знав чий то син гуляв,
Ой колі б я знав чий то син гуляв,
Ох я йому дав, ох повкорольовства,
Ох я йому дав, ох повкорольовства.
Повкорольовства, пов свого панства,
Повкорольовства, пов свого панства,
Дай свою дочку корольовночку,
Дай свою дочку корольовночку.
Принеслі йому міску чірвонцов,
Принеслі йому міску чірвонцов.
І вон на теє не подівівса,
І вон на теє не подівівса.
Не зняв шапочки не поклонівса,
Не зняв шапочки не поклонівса.
Вивелі йому коня вороного,
Вивелі йому коня вороного.
Вон на теє не подівівса,
Вон на теє не подівівса.
Не зняв шапочки не поклонівса,
Не зняв шапочки не поклонівса.
Вивелі йому красную пані,
Вивелі йому красную пані.
Вон на теє да подівівса,
Да зняв шапочку да поклонівса.
4
Через лєсочок бітая стежечка.
Радуйся, земле, Бог тебе род.
Тудою бєгла красная пані.
Радуйся, земле, Бог тебе род.
Красная пані, пані Марія.
Радуйся, земле, Бог тебе род.
Постой погоді, красная пані.
Радуйся, земле, Бог тебе род.
Ми тобе да загадайом три загадочки.
Радуйся, земле, Бог тебе род.
Як одгадаєш, то нашая будеш.
Радуйся, земле, Бог тебе род.
Як не вгадаєш, то не наша будеш.
Радуйся, земле, Бог тебе род.
Ой шож то бежить без перепону?
Радуйся, земле, Бог тебе род.
А шож то горить без полуменю?
Радуйся, земле, Бог тебе род.
Тож папороть цвіте без сінього цвєту.
Радуйся, земле, Бог тебе род.
Тож вода бежить та й без перепону.
Радуйся, земле, Бог тебе род.
Тож камень горить без полуменю.
Радуйся, земле, Бог тебе род.
5
В полі там стояв дворочок,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
Ай у том дворочку золоті воротца,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
А на тих воротцах золотиє кольца,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
Вийшла видевно красная пані,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
Пані, пані Марія,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
Злато позбівала, в скриню поскладала,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
Яй у той же скрині стало трі причіни,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
Перша причіна – терновий веночок,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
Друга причіна – золотий наперсток,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
Трейтя причіна – дорога сукніна,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
Терновий веночок да головку уклоніть ,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
Золотий наперсток на ручеци сяє,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
Дорога сукніна слєди подметає,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
6
Ой Божеє нароженє Божая сіла,
Що породіла Діва Марія Божого Сина.
Ніхто того не знає, Божого сина,
Да дозналоса два янголя, з неба летучі.
Дозналоса два янголя, з неба летучі.
Темноє ноче ясноє зоре, Христа несучи.
Осяяло небо землю, малеє дітя,
Дай показало всякіє древа разного цвета.
Всє люді христіяне молєтца Богу,
Да ой станьтеса на колєночки сятом Престолу.
І мі люді христіяне всє звеселіліс,
Ісусу Христу сятом Рожеству нізко вклоніліс.
7
В недєленьку, дай пораненьку, каліно,
Ой каліно, моя ти червоная ягодо.
Там по саду Марія ходіть, каліно,
Ой каліно, моя ти червоная ягодо.
По саду ходіть, рожу зриває, каліно,
Ой каліно, моя ти червоная ягодо.
Рожу зриває, в пучки ровняє,
Ой каліно, моя ти червоная ягодо.
Шоб я такая як рожа сяє каліно,
Ой каліно. моя ти червоная ягодо.
За поповича замуж пойшла, каліно,
Ой каліно, моя ти червоная ягодо.
За поповичом дай добре житі, каліно,
Ой каліно, моя ти червоная ягодо.
Дай добре житі в ложку седєті, каліно,
Ой каліно, моя ти червоная ягодо.
В ложку седєті мед віно піті, каліно,
Ой каліно, моя ти червоная ягодо.
Мед вино питі дєньгі лічіті, каліно,
Ой каліно, моя ти червоная ягодо.
8
Ой рано рано кури попєлі.
А й ще поранчей бабка устала.
Бабка устала дай обуласа,
Дай обуласа дай оміласа.
Пошла по воду Богу моліца.
Прийшла додому, дєду хваліца:
– Ой дєду, дєду, бачила дєву,
Там на рєчеци дай на дощеци.
Ой там ластовка дай полощеца.
Ой бабо, бабо, яка ж ти дівна,
Тож не ластовка, тож Божа Маті.
То Божа Маті ризи полоще,
Ризи полоще да в церкву іде.
В церковку іде ясною зорой.
Як з церкви іде красною паньой.
9
Ой у мєсті дай на риночку
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
Там ходіло воронеє стадо,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
А в том стаді конік вороненькі,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
Ніхто його дай не споймає.
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
Ніхто його дай не оседлає,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
Обозвавса красний панічик,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
Красний панічик пані Микола,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
Ох я його дай упоймаю,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
Ох я його дай оседлаю,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
Да й задумав вон женітіса,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
У Варшаві собє жонку браті,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
А в Києві венчатіса,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
А в Юрові житі да буті,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
Житі да буті, Бога хваліті,
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
Дай за цім словом дай бувай здоров.
Радуйса, ой радуйса земле, Син Божий народівса.
PS
Для християнина святки провести благочестиво дуже корисно. Напевно найбільше задоволення відчуваєтся, коли зробилася добра справа. Але цю нагороду від Бога людина повинна тримати в тайні, аби не зіпсувався в неї настрій.
Так от про колядки, які ви щойно почули і почитали…
У цього архівного запису є своя історія, і, навіть, видиме продовження. Так сталося, що плівка із записом загубилася та довго шукалася… На щастя, тільки в цьому році, на Різдво, вона знайшлася. Та от прикрість, при підготовці публікації з’ясувалось, що тексти, з часом, потерпіли зміни як за змістом, так і за значенням. За святі дні, натхненно попрацювавши над проблемою, її було вирішено. Загалом, чітко з’ясувавсь народний задум кожної колядки. І ось, в довершення роботи по відновленню повільно вмираючих пісень, несподівана зустріч з маленьким колядником Ярославом. Доречно зазначити, що він на 70 років меньший за тих «архівних» прабабусь. Його янгольське виконання колядки дає впевненість, що час не здатен відіслати в небуття все, що стосується Слави Божої. Добро в людях завжди вінчається вдячністю Богові. Це і є радісно.
